Пенсіонер з інвалідністю потрапив у боргову яму через онкологію

Як розповідає Генадій Іванович Коваль, житель села Шульгинка Старобільського району, «живе на групі» він вже багато років. Проблеми зі здоров’ям, а саме з хребтом, отримав ще в молодості, коли працював на торговій базі і розвантажував шлакоблоки з вагонів. Через це періодично перепроходив медкомісію, а з 2014 року отримав третю групу інвалідності пожиттєво. Та проблема зі спиною виявилась не єдиною – нещодавно чоловік зіштовхнувся з онкологією.

Наприкінці минулого року чоловік почав себе погано почувати, тож звернувся до свого лікаря та пройшов обстеження. Результати виявились невтішними – у 66-річного старобільчанина виявили три осередки злоякісної пухлини. Хвороба уразила щитовидну залозу, через що Генадію Івановичу було важко дихати і навіть розмовляти. В рамках досліджень хворому зробили пункцію, та пухлина стала дуже швидко рости, загрожуючи життю. Тож чоловік терміново отримав направлення на операцію, яку провели в м. Кремінна. Та її проведенню передував довгий і нелегкий процес збору коштів, бо на операцію і супутні витрати потрібно було знайти 20 тисяч гривень. Таких коштів в родини Коваль не було.

В пошуках допомоги

Маючи надію отримати матеріальну підтримку громади, Генадій Коваль звернувся до Шульгинської сільської ради. Адже чоловік отримував маленьку пенсію, проживаючи з двома синами-студентами. Крім того, в Шульгинській ОТГ була прийнята Комплексна програма соціального захисту населення на 2020-2025 роки. Тож написав заяву про отримання одноразової допомоги. Та підтримки в громаді не знайшов – отримав суху офіційну відповідь про відмову. Мотивацією для відмови у виплаті Генадію Івановичу став розмір його доходів. За даними офіційної відповіді сільради, за останні шість місяців дохід сім’ї Коваль був більший за прожитковий мінімум на кожного члена родини. Як розповів Генадій Іванович, порахували його пенсію, пенсію його синів по втраті годувальника, стипендії та соціальну допомогу, яку сім’я отримує як малозабезпечена (раз на півроку – доплата до розміру прожиткового мінімуму). За словами чоловіка, виникло протиріччя – управління соцзахисту виплачує їм допомогу як малозабезпеченій сім’ї, а в сільраді вважають, що дохід завеликий. За словами онкохворого, в той же момент в громаді підозріло швидко знайшлась інша малозабезпечена родина, якій виплатили цю одноразову допомогу. Та сперечатися не стали.

Опускати руки не стали – позичали гроші по всім друзям і знайомим. Це призвело до того, що без державної допомоги на операцію на родині повисло боргове ярмо.

Друга група інвалідності

Післяопераційний період обернувся для старобільчанина частковою відсутністю голосу, важкістю дихання та підвищеним тиском. В лікарні чоловік отримав документ про те, що має право на другу групу інвалідності. Адже новоутворення мав злоякісне. Через це періодично має проходити променеву терапію та хіміотерапію, що також накладає матеріальний тягар на родину. Перший курс терапії тривав чотири тижні, який через півроку, можливо, доведеться повторювати (це залежить від результатів аналізів). І, хоч саме опромінення безкоштовне, медикаменти треба купляти за свій кошт. І лише за перший день Генадій Іванович витратив більше тисячі гривень. Тож до боргів за операцію додалось ще 8 тисяч боргу за реабілітацію. Чоловік насилу уявляє, яким чином буде повертати ці кошти.

З початку квітня Генадій Іванович збирається оформлювати документи на другу групу інвалідності, в надії на додаткові виплати. Але розуміє, що без допомоги добрих людей боргова яма може збільшуватись.

«Мені треба ще деякий час пожити, щоб допомогти дітям стати на ноги» – звертається Генадій Іванович з проханням по допомогу.

Телефон для зв’язку з Генадієм Ковалем – 0660978147.

0 Comments

Коментарів немає

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наверх