Анжеліка Рудницька бачить сон довжиною у століття
Відома українська співачка, ведуча легендарної «Території А», волонтерка неодноразово за час карантину писала, що сумує за спілкуванням із прифронтовою зоною. Несподівано її сторінки у соцмережах заполонили фото фантастичних краєвидів Луганщини із селфі співачки.
Виявляється, Анжеліка у рамках дослідницької арт-резиденції «Аура міста», що триває у Старобільську Луганської області, створювала новий кліп на давню стрілецьку пісню «Сон (І снилося вночі дівчині…)».
– Це була несподівана пропозиція, але вкрай приємна і важлива. З початку війни я безкінечно гастролюю і працюю на українському сході. І будь-яка місцева культурна ініціатива – бальзам для моєї душі. З режисеркою кліпа Вікторією Радченко – моєю посестрою по Студенському голодуванню – ми вагалися між двома піснями: драматичною «Війна» Анатолія Матвійчука про нинішні часи і мрійливою «Сон» – стрілецька пісня Левка Лепкого. Обидві про війну і любов. Зупинилися на ліриці «Сон» зі столітньою історією, щоб відчути синергію поколінь, – розповідає Рудницька.
– Це певне послання саме нашим сучасникам, – продовжує автор ідеї та режисер Вікторія Радченко, – від покоління тих, хто колись відкрив для себе справжню історію країни, хто виходив на революційний граніт 1990-го…
Я щаслива, що випав шанс і знайшовся чудовий привід для співпраці з Анжелікою, співпали умови, можливості, наш настрій. Сподіваюся, що на фоні війни «Сон» сприйматиметься не як ілюзія мирної Луганщини, а як мрія про неї.
Ця робота – візуалізація моєї любові до міста, до нашого степового краю, напрочуд гарного, відкритого і вільного, чия героїчна аура долає будь-які темні часи.
– Для мене, – говорить стиліст кліпа Олександр Мельник, – завжди велика честь працювати в командi Рудницької. Цього разу саме луганськi краєвиди, степи, Айдар надихнули мене створити два нереальних образи для чуттєвої вiдеороботи «Сон»: автентичний (романтичний образ украĭнськоĭ дiвчини столiтньоĭ давнини) і фантазiйний (мрійливий, закоханий, сповненнний вiри, нiжностi, любовi).
Лугансько-Київська команда відпрацювала на всі сто відсотків. За короткий період проїхали по бездоріжжю кілька районів Луганщини. Локаціями для кліпа стали не лише Старобільськ, а й пороги річки Айдар під Новопсковом, степи Мілового.
Ця надзвичайно жіночна робота – сплав минулого і теперішнього, глибокої любові і страху втратити найважливіше. Це поєднання українського заходу, де народилася пісня, і сходу, де народився кліп. Це гімн красі, ніжності, любові, яку так важливо зберегти у часи війни від руйнування і болю.
– Ми хочемо показати Україні справжню Луганщину, – говорить Оксана Очкурова, ініціатор проєкту, голова ГО «Дієва громада», – «Аура міста» відкриває нові грані образу Старобільська, яких ми не помічаємо у щоденній метушні. Тут все, що нас оточує, просякнуте історією і красою.
Пишаємося, що цьогоріч нашим резидентом стала Анжеліка. Вона добре знає нашу територію, як волонтер, артистка 6 років підіймає бойовий дух захисників України на Сході, тож, сподіваємося, що її нова творча робота надихатиме й мирних жителів Старобільщини.
Знімальна команда дякує всім, за спільнотворення. Наш «відеосон», на відміну від тексту пісні, завершується поглядом у вічне і прекрасне українське небо, яке нас благословляло у найвищій точці Старобільська.
Автор пісні – Левко Лепкий (Народжений 1888 року в Галичині)
Нова музична версія – Ярослав Істомін
Стиліст – Олександр Мельник
Вишиванка з колекції Анжеліки Рудницької, подарована співачкою Ярославою Руденко
Сукня – Наталя Бойко
Дякуємо за сприяння Аліні Адамчук – начальнику Управління культури Луганщини, Луганському обласному козачому кінному театру.
У кліпі задіяна колекція рушників Людмили Тарабановської.
Прем‘єра нового кліпа запланована до Дня міста та присвячена місту Старобільськ.
Дослідницька АРТ-резиденція «Аура міста» проводиться ГО «ЦСР «Дієва громада» за підтримки Українського культурного фонду. #ЗапідтримкиУКФ #АураМіста #Дієвагромада #Старобільськ #ПрограмаNORD
