В м. Старобільськ 7-8 лютого 2020 пройшли медіакав’ярні, що продовжують низку заходів за проектом «Підвищення рівня медіаграмотності в Полтавській та Луганській областях» (впроваджується #Полтавською філією соціальних служб в Україні за сприяння #Internews Ukraine і #USAID).

Катерина Ігнатенко, викладач кафедри соціальної роботи ЛНУ імені Тараса Шевченка, голова громадської організації «Просвіта» наголошує, що зростаюча кількість останніх досліджень показують важливість розвитку навичок критичного мислення й критичного погляду на інформацію і новини серед дітей, молоді і дорослих. Медіа освіта або медіа грамотність включає критичний аналіз інформації, пошук пропаганди, маніпуляцій і цензури, а також виявлення «авторства» і неупередженості/зацікавленості журналіста й причин, того що відбувається.

І звичайно, потреба в критичному мисленні є актуальною сьогодні й для молоді невеличких міст і селищ, таких як Старобільськ. Про це свідчать запити студентів після участі у воркшопі «Як розпізнати фейк?», що проводився у листопаді 2019 року. Продовжуючи навчання, не залишили поза увагою інтерес до цієї теми. Отже, тема медіакав’ярні, що пройшла 7 лютого у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка  була така: «Навички критичного мислення – основа медіаграмотності людини». Мета медіакав’ярні: навчити молодь бути критичними споживачами ЗМІ, надати можливість аналізувати контент, а також усвідомлювати вплив чужих суджень на поведінку, посилюючи здатність молоді до прогресивних ідей й мислення, що змінює довкілля.

На питання «Чи пригодилися ці знання?», «Чи змінилося щось після участі у воркшопі?», більшість учасників відповіло «Так!». Хтось почистив свою стрічку друзів, хтось став замислюватися над тим контентом, який обирає для перегляду, лайкає,  а хтось почав звертати увагу на факти і судження. Що ж, це не може не тішити, тим паче, коли і в країні, і в світі відбуваються події що кожного дня приголомшують.

Після актуалізації знань, учасники знайомилися з п’ятьма принципами ЮНЕСКО навчання медіа й інформаційної грамотності. Вони стосуються усіх видів ЗМІ і один з принципів наголошує на тому, що інформація, комунікація, бібліотеки, медіа, технології, інтернет мають використовуватися критично.  Учасники вчилися аналізувати свої думки, визначати їх вплив на прийняття рішення, шукати проблему, працювати над інтелектуальними нормами (зрозумілість/чіткість, точність, доречність, глибина, логічність тощо), відслідковували емоції і думки, які привели до них, як можна інакше подумати про те, що турбує і що корисного тепер з ситуації можна отримати. На останок, витренували способи і засоби маніпулювання, знову погралися в з’ясування, що є факт, а що судження, озвучили зворотній зв’язок. Медіакав’ярня пройшла весело, пізнавально й у теплій дружній атмосфері.

Проблема «бути на зв’язку» як в прямому, так і в переносному сенсі дуже актуальна для дітей, а для дітей і молоді з категорій соціально уразливих, які ще й мешкають поблизу зони конфлікту в Луганській області – вдвічі. Тому, темою другої медіакав’ярні було обрано: «Всесвіт можливостей медіа». Зустрічалися 8 лютого на засідання молодіжної програми  в благодійному фонді «СОС Дитяче містечко». «Відвідувачи» медіакав’ярні обговорили ризики й можливості спілкування в інтернеті. Дехто відмітив, що сидіння в інтернеті не сприяє адаптації й соціалізації молоді в суспільстві.

Але є й переваги. Вони полягають в тому, що багатьом, хто не має можливості подорожувати чи відвідувати цікаві місця, інтернет і ЗМІ відкривають «двері» в нові світи. Молодь прийшла до висновку, що хоча багато хто продовжує розглядати перегляд телебачення/інтернету як пасивний процес, потенціал відео- епохи і розвиток технічного прогресу несе нові зміни, розвиває нові skills, одночасно підсилюючи грамотність. Були й несподівані інсайти! Наприклад, один з учасників сказав: «Екран допомагає дітям розвинути новий вид грамотності – візуальну грамотність, яка нам дуже потрібна в технологічному світі». Ідеї від молоді вражають своєю актуальністю і глибиною! В ході обговорення питання пошуку інформації, прийшли до висновку, що хоча медіа можна використовувати для розвитку навичок традиційної грамотності, важливо, щоб було усвідомлення, що не все , що показують є істина, і довіряти можна тільки перевіреним джерелам інформації. Трансформація засобів масової інформації в певні позитивні ресурси вимагає відмовитися від потужної віри в те, що все побачене є істинним. Справжнє питання, однак, полягає в тому, чи ми «отримуємо» (тобто розуміємо) те, що бачимо?! Цікаво, яким джерелам інформації довіряють найбільше наші молоді учасники? Серед самих надійних вони визначили: досвід, енциклопедію, батьків і віддали перевагу тренінгам!

Сподіваємося, що багаття медіа грамотності буде і надалі яскраво палати в думках і діях учасників!

#спільота_медіаволонтерів #ПФССУ #медіашкола